Украина. Исторические факты и события.

[Руслан+]

Характеризуючи рух Опору на території окупованої України наприкінці грудня 1941-го, німецькі спецслужби дуже чітко відзначали, що "Крім руху ОУН-Бандери, в Україні немає жодної організації Опору, яка була б в змозі становити серйозну небезпеку. Розслідування проти групи Бандери через це були особливо активізовані".

Як бачимо, на кінець першого року німецько-радянської війни гітлерівці не з***ують ані про радянський, ні про польський рух Опору на території України.

Виходить доволі цікава колізія – сили, які після війни позиціонували себе як найбільших борців з гітлерівським окупаційним режимом, насправді в цій боротьбі довгий час були непомітні (як це не кумедно звучить, але нацисти не знали, що вони проти них боролися в 1941 р.).

Натомість бандерівська організація, яку польська і радянська історіографія постійно звинувачувала в "колабораціонізмі", була самими гітлерівцями названа єдиною групою опору, що становить "серйозну небезпеку".