Мы попросили главу Нацполиции Сергея Князева ответить на ряд вопросов:

- Оператори і провайдери телекомунікацій регулярно повідомляють нашої редакції про зростаючу кількість крадіжок їх телекомунікаційного обладнання. Скаржаться, що поліція відпускає порушників. За даними операторів, кримінальні провадження реєструються в середньому лише в 10 випадках крадіжок зі 100. В зареєстрованих КП, як правило, злочини кваліфікуються за ч.1 ст.185 ККУ, хоча патрульні затримують організовану групу осіб, яка повторно вчиняє крадіжку з проникненням в приміщення і завдає шкоди в особливо великих розмірах (ч.3 або ч.5 ст.185 ККУ). Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію. Чому за заявами потерпілих не реєструються КП? Чому часто застосовується тільки ч1.ст.185, незважаючи на те, що в протоколі затримання фіксується група осіб з проникненням і т.п.?

- За даними операторів, найбільше число крадіжок і звільнення затриманих під "чесне слово" - в Дніпрі, Києві, Харкові, Полтаві. Розкажіть, будь ласка, які заходи із запобігання та протидії корупції в апараті центрального органу управління, територіальних, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України проводилися в 2016, 2017 роках? Скільки співробітників Нацполіціі в Дніпрі, Києві, Харкові, Полтаві притягнуто до відповідальності за порушення антикорупційного законодавства?

Надеемся, что Сергей Михайлович все же найдет время для ответов на вопросы.

Схожий запрос, направленный около полугода назад, сотрудники НП практически проигнорировали, рассказав лишь о превентивных мерах: «… Крім того, проводяться профілактичні відпрацювання у місцях скупчення осіб, схильних до вчинення правопорушень та вживаються заходи щодо перевірки можливих місць збуту викраденого майна».

Также в Нацполиции не смогли прокомментировать динамику зарегистрированных УП и доведенных до суда дел, сославшись на то, что «відповідно до вимог Наказу Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» розпорядником інформації про кримінальні правопорушення, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є Генеральна прокуратура України».

В ГПУ нам предоставили статистику по 185 и 360 статьям УКУ, подчеркнув, что в действующей форме отчетности не предусмотрено выделение сведений о кражах телеком-оборудования. Проще говоря, ни в НП, ни в ГПУ не могут назвать точное количество УП, касающихся воровства и повреждения телеком-сетей.

Операторы делятся своей статистикой (детали – в комментариях спикеров).

По подсчетам асоциации «Телас», за 2016-2017 годы операторам, провайдерам страны нанесен ущерб на 265 млн грн.

На конференции многие эксперты подчеркивали, что возрастающее число краж и попустительство правоохранителей – проблема не только участников телеком-рынка. Воры стали представлять серьезную угрозу нацбезопасности.

В подтверждение их слов – очередная новость: «У Дніпрі СБУ затримала злодіїв, які намагалися вкрасти кабель мережі урядового спецзв’язку». Интересно, когда эти злоумышленники окажутся на свободе?

К слову, как отмечают представители мобильных операторов, за последний год от правоохранителей им не пришло ни одного запроса о получении информации об их абонентах для расследования краж телеком-оборудования: «Вместе с тем мы регулярно отвечаем на пачки запросов о хищении куриц, велосипедов и т.п.».

Что делать?

ИнАУ создает реестр похищенного телекоммуникационного оборудования. Он призван обеспечить дополнительный канал взаимодействия операторов телекоммуникаций с Нацполицией и предотвратить использование украденного оборудования другими участниками рынка.

«Телас» недавно направила в ГПУ и Нацполицию письмо, в котором просит провести проверку ненадлежащего рассмотрения заявлений и осуществления досудебного расследования, неверной квалификации целого ряда дел.

Глава ИТ-Комитета ВР Александр Данченко намерен вскоре зарегистрировать еще один законопроект, усиливающий ответственность за повреждение всех типов телеком-сетей.

Напомним, в Раде уже более года пылятся два документа, призванные частично решить проблему. Законопроект №4497 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно усиления ответственности за повреждения телекоммуникационных сетей)» зарегистрирован еще в апреле прошлого года. Только недавно случилось чудо – под прессом общественности Комитет ВР по вопросам правоохранительной деятельности наконец-то одобрил документ к первому чтению.

Законопроект №3664 "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно операций с металлоломом)", скорее всего, будет похоронен, не дойдя даже до первого чтения. «Украина – уникальная страна: не имея собственного производства меди, умудряется ежегодно наращивать объемы экспорта этого метала. Только за два месяца 2017-го экспортировано 600 тонн меди на 3 млн долларов. Как думаете, откуда «златишко» и кто курирует этот огромный теневой бизнес?», - иронизируют операторы.

Олександр Данченко, голова Комітету ВР з питань інформатизації та зв'язку:

- Розвиток нашої галузі дуже важливий для всієї країни, тому що майбутнє - за цифровими технологіями. Проте цифровізація неможлива без інфраструктури. Зараз на ринку телекомунікацій відбувається просто жах з пошкодженням телеком-мереж.

Практично рік ми пробиваємо прийняття законопроекту №4497, що посилює відповідальність за пошкодження телеком-мереж. На жаль, не отримуємо належної підтримки від правоохоронних органів. Чому? Точно не знаю. Можливо, вони причетні до тіньового ринку продажів телеком-обладнання та кабелю. Я б хотів, щоб Арсен Аваков приділив увагу цьому питанню.

Пропоную ряд кроків для вирішення проблеми. Перший: ми розробили законопроект, який реанімує раніше скасовану статтю 188 ККУ. Норми документа підсилюють кримінальну відповідальність за пошкодження всіх типів ліній зв'язку. Другий: потрібно відстояти прийняття законопроекту 3664, за яким пункти металобрухту не матимуть права приймати у населення високотехнологічні кабелі.

Третє. Вважаю, потрібно створити реєстр краденого телекомунікаційного обладнання, який дав би змогу відслідковувати не тільки зловмисників, а й нечесних операторів, які купують і використовують обладнання.

Четверте. Пропоную всім профільним асоціаціям підготувати спільне звернення головам ГПУ, СБУ, РНБО. Наш Комітет також направить його в ці органи.

Андрій Булавін, експерт «Київстар», голова комітету з питань безпеки асоціації «Телас»:

- За підрахунками нашого комітету, протягом 2016-2017 років телеком-операторам України у результаті крадіжок мідного кабелю та обладнання нанесено збитків на суму понад 265 млн грн.

Статистика невтішна. Так, лише по мережі «Київстар» за 2016-2017 роки зафіксовано понад 500 крадіжок обладнання базових станцій (фідери, кабелі живлення, акумуляторні батареї), близько 200 випадків вандального пошкодження оптико-волоконних ліній зв’язку, понад 5000 крадіжок обладнання FTTB. Тобто, в середньому, по нашій мережі факти крадіжок фіксуються 10-15 разів на добу.

Особливої гостроти вказана проблема набула в містах Дніпро, Київ, у Запорізькій, Полтавській, Дніпропетровській, Київській областях. Злодіїв затримують по 3, 5, 6 разів. У нас є «чемпіон», який відзначився в 16-ти крадіжках.

Не зважаючи на те, що вказані крадіжки здійснюються, як правило, групами осіб, повторно, з проникненням у сховище, а також з нанесенням значної шкоди, при внесенні інформації про вчинений злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань працівники правоохоронних органів, вірогідно, з метою заниження статистики тяжких злочинів, вказують кваліфікацію за ч.1.ст.185 КК України (згідно з кваліфікацією - є злочином невеликої тяжкості). В окремих випадках заяви про злочин взагалі залишаються без розгляду. Про існування цієї проблеми «Київстар» інформував Генеральну прокуратуру та Головне слідче управління НП України.

Нажаль, стаття 360 – умисне пошкодження ліній зв’язку, що карається штрафом від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, чи виправними роботами – не працює. Як правило, кваліфікувати злочин за такою статтею не хочуть. Справи закриваються, не доводяться до кінця, зловмисники уникають покарань.

А між тим, крадіжки кабелю та пошкодження мереж зв’язку – проблема не тільки операторів. Це – одна із складових нашої з вами безпеки. Це особиста безпека: можливість зателефонувати до швидкої, до правоохоронних органів, дітям, батькам. Це безпека роботи органів державної влади, військових. Адже під виглядом крадіжок та пошкоджень в досить короткий проміжок часу можливо вивчити охорону та вразливість найбільш важливих магістральних ліній і надалі вчинити диверсію, у результаті якої без зв’язку можуть залишитись цілі регіони, важливі об’єкти і державні установи.

Вирішення проблеми ми бачимо в такій площині:

- Підвищення ефективності роботи правоохоронних органів та спеціальних служб в частині попередження та припинення протиправної діяльності груп та окремих осіб на мережах телекомунікацій.

- Посилення законодавчого регулювання діяльності пунктів прийому металобрухту, наприклад, переведення всіх операцій у безготівкову форму, заборона прийому від приватних осіб кабельної продукції.

- Одночасно потрібно підвищити відповідальність не тільки за крадіжку, а й за пошкодження телекомунікаційних мереж та обладнання зв’язку. Адже нерідкі випадки, коли злочинців, які пошкодили кабель, «ловлять на гарячому», але, не маючи причин для затримання, відпускають.

- Важливий захід, який оператори вже впроваджують – зменшення частки «мідного» кабелю в інфраструктурі. Так, «Київстар» використовує оптичне волокно, «Укртелеком» також активно проводить модернізацію мережі, переводячи її на «оптику», яка не цікавить крадіїв з метою заробітку.

Загалом, лише спільними зусиллями правоохоронних органів, операторів, законодавців, суспільства можна подолати цю проблему, і забезпечити в Україні стале та ефективне функціонування телеком-мереж.

Дмитрий Крылов, руководитель отдела физической и технической безопасности lifecell:

- Департаментом безопасности нашей компании за последние 9 месяцев было выявлено 38 организованных преступных групп, осуществляющих хищения с базовых станций всех мобильных операторов. Мы знаем ФИО злоумышленников, на чем они ездят, где проживают и т.п. Всю полученную нами информацию инициативно передали правоохранителям. Но последние почему-то не заинтересованы в привлечении к ответственности злоумышленников. К примеру, в августе 2016-го в Днепре задержали группу преступников, фигурантов вскоре отпустили. Сейчас мы фиксируем, как эти же люди продолжают совершать кражи в Днепропетровской, Полтавской и Запорожской областях.

В марте 2017 года по нашей информации полиция совместно с СБУ задержала с поличным в Киевской области еще одну группу из шести злоумышленников. У них было изъято холодное, огнестрельное оружие, наркотики. Группа занималась хищениями в Киевской и Черниговской областях. На сегодняшний день все отпущены и продолжают заниматься воровством.

Как в полиции поясняют не регистрацию уголовных производств? Зачастую – никак. Да, по закону, НП обязана регистрировать заявление в течение 24 часов и сразу вносить в реестр уголовных производств. Но они пользуются хорошей лазейкой: регистрируют в журнале общих заявлений, а затем под различными предлогами отказывают в регистрации уголовных производств. Приведу один из конкретных примеров: 31.01.2017 года наша компания подала заявление о краже с базовой станции в Вышгородский отдел полиции ГУНП Украины в Киевской области. Однако в нарушение законодательства, в регистрации уголовного производства нам было отказано. Компания обратилась в суд, которым установлена бездеятельность данного подразделения полиции по факту невнесения сведений об уголовном правонарушении в Единый реестр досудебных расследований. Суд обязал руководителя органа досудебного расследования внести заявление о краже в реестр. Следует отметить, что данное подразделение полиции является одним из лидеров по невнесению сведений об уголовных преступлениях в реестр досудебных расследований.

Существует еще одна хитрость со стороны полиции. При регистрации заявлений о кражах правонарушения зачастую квалифицируют по самой легкой статье (1 ч. ст. 185 УКУ). В таком случае уголовный розыск и эксперты-криминалисты вообще к проведению досудебного расследования, как правило, не подключаются. Дело расписывается на участкового, который порой даже не выезжает на место происшествия. На самом же деле воровство оборудования с базовой станции – это кража с проникновением на охраняемый объект. Это как минимум ч. 3 ст. 185 УКУ. В нашей практике был только один случай, когда кражу квалифицировали по ч.5 ст. 185 (ОПГ).

Естественно, все нюансы мы расписываем в заявлении. Но, видимо, их не желают замечать. Лично я объездил практически все областные управления НП. Руководители криминальных и следственных подразделений обещали предпринять меры. Но, по факту, проблема только обостряется. Особенно это характерно в Днепре, Киеве, Харькове, Полтаве.

За последние полгода по нашим материалам осудили только двух злоумышленников. Еще по 6-ти эпизодам дела переданы в суд. Хотя за этот же период мы задержали 18 групп злоумышленников.

Хотел бы подчеркнуть, что мобильная сеть – социальная услуга: из-за кражи оборудования кто-то не смог вызвать скорую или ту же полицию – жизнь оборвалась. Воры не просто наносят огромный материальный ущерб операторам, их действия становятся все большей угрозой для здоровья и жизни наших абонентов.

В настоящее время все операторы мобильной связи объединили свои усилия в борьбе с преступниками, посягающими на телекоммуниационное оборудование. Мы осуществляем обмен информацией, совместно встречаемся с полицией, разрабатываем и осуществляем мероприятия по выявлению преступных групп.

Леонид Ошеров, глава асоциации «Телас»:

- Практически каждый день мне звонят операторы и сообщают об очередной краже. К примеру, недавно в Днепре небольшой компании нанесли ущерб на 200 тысяч грн. У крупных операторов – убытки гораздо выше.

К сожалению, далеко не все депутаты Комитета по вопросам правоохранительной деятельности ВР понимают остроту проблемы. Некоторые считают, что операторы просто несут убытки. На самом деле – это терроризм в области телекоммуникаций, проблема нацбезопасности государства. В случае повреждений без связи могут остаться целые города, включая все стратегические элементы инфраструктуры.

Александр Федиенко, глава Правления ИнАУ:

- Идея создания реестра похищеного оборудования ходила уже давно. В последнее время ситуация не просто накалилась - она стала угрожающей для операторов. Уровень хищений просто колоссален. Убытки несут не только операторы, но и их абоненты, которые уже недополучили свой сервис. Для меня лично - это индикатор эффективности реформ.

В добровольный , публичный реестр операторы, провайдеры будут вносить данные о похищенном у них активном оборудовании. Другие участники рынка, покупающие Б/У (а таких, поверьте, очень много и не только среди небольшого, но и крупного бизнеса), смогут проверять в реестре наличие этого оборудования. Думаю, многие понимают все вытекающие последствия для покупателя краденого.

Ключевая идея реестра - контроль. Мы живем в эпоху трансформации реформ и перемен. А без должного общественного контроля - любая реформа обречена на провал. Также мы часто слышим о саморегуляции. Собственно реестр и будет в себе воплощать эти аспекты. В реестре будет информация, когда материалы были переданы в полицию, состояние УП и т.д. Ведь не секрет, что НП старается всяческими способами отбиться от этих дел, понимая их бесперспективность. После того как декриминализировали статью о нанесении вреда телеком-операторам, преступники начали осознавать свою безнаказанность.

Индикативно мы будем публиковать отчеты для отрасли и чиновников. В документах будут указаны убытки отрасли, процент успешных раскрытий, доведение дел до суда и т.п.

Тем временем участники рынка внедряют новые технические охранные решения, меняют медный кабель на оптоволокно, маркируют оборудование надписями «Украдено у оператора ХХХ». И надеются, что правоохранители когда-нибудь соизволят попросту выполнять свои обязанности: принимать задержанных с поличным, не терять улики, протоколы и квалифицировать дела по ч. 5 ст.185 - кража, совершенная ОПГ, которая наказывается лишением свободы на срок от семи до двенадцати лет с конфискацией имущества.