Осторожно, компьютерные мошенники!

[satvitek]

Мужчина поверил смс-сообщению и остался без 40 тысяч гривен

Граждане продолжают попадать на уловки мошенников. Только за два дня за счет двух жителей Славянска аферисты «обогатились» почти на 65 тысяч гривен.

В полицию обратился 68–летний житель Славянска и сообщил, что с его карты были похищены деньги. Перед тем, как было произведено снятие денежных средств, ему на мобильный телефон позвонил мужчина, который представился сотрудником банка. Мужчина сказал, что на банковскую карточку устанавливается двойная защита и для ее активизации необходимо продиктовать код из СМС - сообщения, которое должно прийти на телефон. После того как эта информация стала известной мошеннику со счета потерпевшего были сняты все деньги – 40 тысяч гривен.

Накануне 36–летняя жительница Славянска перечислила мошенникам более 24 тысяч гривен. Женщина на одном из Интернет сайтов решила заказать детские подгузники. После согласования с продавцом условий купли-продажи, перечислила «продавцу» всю сумму – 24 700 гривен. После получения денег виртуальный партнер классически оборвал связь.

Полиция в очередной раз призывает граждан быть бдительными. Ни под каким предлогом никому не передавайте данные своей банковской карты, секретные пароли и коды. Даже в том случае, когда вам называют ваши персональные данные. Запомните! Настоящие сотрудники банка никогда не просят информацию о платежной карте.

Бороться с телефонными мошенниками абсолютно не сложно – достаточно положить трубку и немедленно позвонить по номеру «102».

[satvitek]

Харьковские правоохранители разоблачили мошенников, работавших по схеме «Вы выиграли машину»

Полиция разоблачила и задержала межрегиональную преступную группу интернет-мошенников, которые рассылали украинцам смс-сообщения о якобы выигранном автомобиле и требовали заплатить определенную сумму налога.
Об этом сообщил начальник Главного управления Нацполиции в Харьковской области Анатолий Дмитриев на своей странице в Facebook.

По его словам, четверо уроженцев Донецкой области мошенническим путем завладевали деньгами жителей Украины, используя определенные интернет-сайты и рассылая смс-сообщения о выигрыше автомобиля. Средства пострадавшие перечисляли в виде налогов и сборов на различные платежные системы.

В рамках расследования уголовного производства, открытого еще в июне 2016 года по ч.3 ст.190 (мошенничество) Уголовного кодекса Украины, в Полтавской области был проведен обыск по месту расположения сервера злоумышленников.

«В ходе обыска обнаружено серверное оборудование, на котором находилось свыше 80 сайтов с тематикой розыгрыша авто. В ходе анализа данных, полученных с сервера, было установлено более десятка адресов, с которых осуществлялось администрирование автосайтов в Донецкой, Харьковской и Одесской областях», - написал Дмитриев.

27 февраля были одновременно проведены 11 обысков на территории Харьковской, Донецкой и Одесской областей. Изъята компьютерная техника, GSM-шлюзы для рассылки голосовых и смс-сообщений, мобильные терминалы, более 1000 сим-карт различных операторов и средства, полученные преступным путем.

Сейчас следственным управлением ГУНП в Харьковской области решается вопрос об избрании меры пресечения мошенникам.

[satvitek]

Мошенники возродили в соцсетях старую схему с выманиванием денег - киберполиция


Украинцам в соцсетях снова начали поступать предложения со стороны «иностранных родственников» или просто «состоятельных иностранцев», которые, обещая оформления наследства, пытаются мошенническим способом завладеть средствами пользователей

Об этом на своем сайте сообщает Департамент киберполиции Национальной полиции Украины.

По данным правоохранителей, эта мошенническая схема была популярной в конце 1990-х - начале 2000-х годов, только тогда предложения поступали на электронную почту.

«Например, дальний-предальний родственник, который всю жизнь жил за границей, вдруг перед смертью узнал о вашем существовании и сразу решил оставить все свое богатство вам в наследство ... Однако для того, чтобы оформить необходимые документы для процедуры унаследования наследства, и для подтверждения реальности существования лица наследника на указанный мошенником счет необходимо отправить небольшую сумму, например в размере 200 - 300 долларов США», - рассказали в киберполиции.

Эта схема в свое время получила название «нигерийские письма счастья», потому что первыми ее освоили именно жители Нигерии. Позже она распространилась на другие страны Африки и Европы.

В киберполиции заметили, что иногда содержание писем меняется, например мошенники предлагают «на очень выгодных условиях вложить свои средства в инвестиции или перспективный бизнес, который в ближайшее время будет начат за рубежом».

На сегодня правоохранителям уже известны случаи попытки мошенников завладеть средствами украинских пользователей социальной сети «Facebook» - например, под предлогом оказания помощи отечественным волонтерским организациям зарубежными волонтерами или помощи от иностранных военнослужащих, которые сочувствуют украинским воинам.

[satvitek]

За сутки 7 краматорчан стали жертвами мошенников: отдали аферистам более 20 тыс. грн

В Краматорске жертвами мошенников за сутки стали 4 краматорчан разного возраста – от 21 до 64 лет. Все они поверили неизвестным, которые представлялись сотрудниками банков, и сообщали им информацию относительно своих карт или коды, приходили им на телефоны, и с помощью которых снимались деньги. Об этом сообщает Краматоский отдел полиции Донецкой области.

В 3 других случаях в Краматорский отдел полиции обратились горожане, которые были обмануты в ходе интернет-продажи. С каждым годом этот вид торговли становится более распространенным и популярным – ведь нужно терять время, чтобы добраться до торгового заведения и там искать нужный товар, все можно найти, не отходя от компьютера. Кроме того, в большинстве случаев покупка и продажа через интернет может будет выгоднее, чем в реальном магазине или торговый «точке». Однако с ростом популярности интернет-площадок растет также и количество злоумышленников, которые пытаются обогатиться противозаконным путем. Чаще всего они размещают объявления о продаже несуществующего товара с заведомо сниженной стоимости, а когда находятся покупатели – берут предоплату и исчезают.

Таким образом обманули краматорчанина, который пытался приобрести инструменты и заплатил более 3 тыс. грн, и 36-летнего мужчину, который «купил» сахар оптом, а также 20-летнего парня, который хотел снять квартиру, даже не спросив адреса, а поверил в фото на сайте объявлений.

Всего с начала года в Краматорском отделе полиции зарегистрировано 104 случая мошенничества, то есть более чем 1 факт в сутки – от горожан, которые обращаются в полицию за помощью.

Чтобы не стать жертвой аферистов в полиции советуют:

-не доверять ночным звонкам от «правоохранителей» с требованием выкупа;
-никому не сообщать данные о своей банковской карточке: пин-код, СVV-код, срок действия карты, пароли с смс-сообщениями, поступающими от банка на мобильный;
-не совершать покупок в непроверенных интернет-магазинах;
-не доверять объявлениям в глобальной сети о больших скидках, дешевой распродаже товаров, акциях;
-не верить сообщению о выигрыше в акциях, в которых даже не участвовали;
-не нанимать неизвестных мастеров, которые все делают по дешевке;
-не впускать в свой дом незнакомцев;
-не доверять неизвестным людям, которые предлагают обменять деньги или выдать продукты питания;
-не верить «врачам» и «целителям», которые, пользуясь чужой бедой, выманивают последние деньги.

В полиции также советуют, что, если появились подозрения, что вас пытаются обмануть, не теряйте времени и звоните в полицию по телефону «102», или на мобильный номер дежурной части Краматорского отдела полиции в Донецкой области: +38 050 988 05 93.

[satvitek]

Шахраї продовжують ошукувати хмельничан: 12000 гривень за мотоблок та 6000 гривень за двигун до автомобіля

В Хмельницькому збільшилась кількість шахрайств через інтернет. Зловмисники користуються різними схемами і методами, щоб обманути людину та виманити в неї гроші.

Як повідомляє Хмельницький з посиланням на прес-службу ГУ Нацполіції в Хмельницькій області, шахраї вдаються до різних методів, щоб ошукати довірливу людину. Вони шукають на сайтах оголошень інформацію про продаж побутової техніки або одягу, телефонують продавцеві та намагаються випитати дані банківської картки. Також зловмисники надсилають фальшиві смс-повідомлення про блокування банківської картки і таким чином дізнаються усі потрібні реквізити і швидко знімають гроші. Ще одним відомим методом заволодіння чужими цінностями є «зняття порчі». Частішають випадки і так званого «визволення» родича жертви з в'язниці. Також дуже часто зловмисники обманюють людей, надсилаючи їм повідомлення про начебто виграш автомобіля, за який згодом вимагають заплатити мито та інші платежі. Отже, лише за кілька днів жертвами шахраїв стали троє хмельничан.

Перша подія сталася в понеділок, 27 березня, ввечері. Через власну необачність 49-річний хмельничанин, який проживає по вулиці Зарічанській, позбувся 1200 гривень. Чоловік розмістив оголошення про продаж автомобільного причепа на одному з відомих сайтів. Раптом до нього зателефонував незнайомець і почав цікавитися товаром, а потім запевняти чоловіка, що хоче придбати причеп. Натомість шахрай випитав усі дані картки потерпілого, сказавши, що вони потрібні для перерахування грошей. Коли зловмисник дізнався усі реквізити картки, то негайно зняв з неї кошти.

Ще одна подія сталася 28 березня вранці, по вул. Тернопільській. Через інтернет 53-річний чоловік хотів продати двигун до автомобіля. Тому він подав оголошення на один з популярних сайтів. До нього зателефонував на мобільний незнайомець і почав розповідати, що бажає придбати даний товар, але для того, щоб переказати гроші йому начебто потрібні реквізити картки чоловіка. Дізнавшись потрібну інформацію, шахрай одразу зняв з банківської картки 6000 гривень.

Також жертвою шахрайських схем стала 27-річна дівчина. Вона також розмістила оголошення в інтернеті про продаж мотоблока. На це оголошення натрапив шахрай і вирішив скористатися ним. Він зателефонував до дівчини та дізнався реквізити її картки. Згодом зловмисник зняв з неї 12000 гривень.

Зараз правоохоронці з'ясовують усі деталі цих подій та шукають шахраїв.

[satvitek]

Одесситка занималась мошенничеством через Viber


Об этом сообщили в прокуратуре Одесской области, передает корреспондент Украинской Службы Информации.

Чтобы подзаработать, девушка создала в социальной сети страницу интернет-магазина женской одежды и обуви, заполнив ее фотографиями чужой продукции. Когда к ней обращались потенциальные покупатели, она отправляла им в Viber номер банковской карты и просила перечислить на нее деньги. После того, как клиенты выполняли ее просьбу, они оставались ни с чем. От ее действий пострадали три женщины, перечислив ей почти 5 тыс. грн.

В прокуратуре отмечают, что злоумышленница пользовалась банковской картой своего приятеля, одолжив ее якобы для работы. Сейчас девушке сообщено о подозрении в мошенничестве.

[satvitek]

Американка нашла способ зарабатывать на мужчинах в Tinder


Студентка колледжа Мэгги Арчер (Maggie Archer) из Сент-Луиса (штат Миссури, США) придумала способ зарабатывать деньги на обмане мужчин без надобности ходить с ними на свидания. Об этом сообщает BuzzFeed.

Девушка разместила в профиле привлекательное фото и указала в описании: «Отправь ей пять долларов и посмотри, что будет дальше».


Мужчины пытались узнать, что же ждет их после отправки денег, но она только интриговала и отправляла им номер своего счета в PayPal.

Получив свои пять долларов, девушка помечала в профиле, что собеседник ей разонравился. По правилам Tinder, после нажатия на кнопку «не совместимы» участники беседы больше не могут отправлять друг другу сообщения.

Арчер рассказала BuzzFeed, что не считает придуманную ею уловку обманом, поскольку она ничего не обещает мужчинам. В действительности трюк придумала подруга студентки в качестве шутки, но эта задумка начала быстро приносить реальные деньги. Какую именно сумму ей удалось заработать, девушка не раскрыла.

Публикация в Twitter, в которой студентка поделилась своей задумкой, собрала почти 8 тысяч ретвитов и 20 тысяч лайков.

В Tinder отметили, что сбор денег с помощью приложения у пользователей противоречит правилам сервиса, и предупредили, что аккаунт Арчер будет заморожен.

[satvitek]

На выходных с банковских карт жителей Славянска аферисты сняли более 4000 гривен

За два дня полицейские зарегистрировали четыре факта телефонных мошенничеств. В одном эпизоде мужчина не пошел на поводу у аферистов. Но в трех случаях граждане сообщили секретные данные своих карточек, в результате чего с их счетов были сняты денежные средства.

В одном случае жительница Славянского района на интернет - сайте разместила объявление о продаже верхней одежды. Женщине перезвонил потенциальный покупатель и после согласования условий купли-продажи попросил у нее данные банковской карты. Вместе с номером карты женщина продиктовала ПИН-код и CVV-пароль.

В двух других случаях на мобильные телефоны 22 – летней девушки и 30 – летнего мужчины пришли смс - сообщения с текстом «Ваша карта заблокирована. Подробная информация по номеру телефона …». Позвонив на указанные номера, «сотрудник банка» сообщил им о том, что для разблокировки необходимо продиктовать данные карточки.

После того как аферистам становились известны секретные данные счетов жертв с их карт производилось снятие денежных средств.

А на мобильный телефон 30-летнего мужчины поступил звонок. Звонивший представился сотрудником банка и сообщил, что с его карты мошенники пытаются снять деньги и чтобы это предотвратить - нужно заблокировать счет, для чего он должен продиктовать данные карты. Мужчина сразу положил трубку и не стал общаться с «банкиром».

Он рассказал, что уже не раз слышал о таких способах мошенничества, поэтому тут же решил прервать общение. Как и следовало ожидать с банковским счетом у мужчины все в порядке.

Полиция в очередной раз призывает граждан быть бдительными. Ни под каким предлогом никому не передавайте данные своей банковской карты, секретные пароли и коды. Даже в том случае, когда вам называют ваши персональные данные. Запомните! Настоящие сотрудники банка никогда не просят информацию о платежной карте.

[satvitek]

Очередной звонок из «банка»: мошенники выманили у 71-летнего жителя Хрустального 36 тысяч грн

71-летний житель Хрустального лишился 36 тысяч гривен в результате звонка мошенникам. Об этом сообщает отдел коммуникации полиции Луганской области.

В Новопсковский отдел полиции поступило заявление 71-летнего жителя Хрустального (территория временно подконтрольная НВФ "ЛНР") о том, что ему поступило "sms-сообщение" о том, что его карта "Сбербанка" заблокирована.

Неизвестный, который поднял трубку и представился сотрудником "Сбербанка", попросил мужчину сообщить реквизиты его банковской карты "Ощадбанка". После сообщения информации человек обнаружил снятие с банковской карты денежных средств в сумме 36 тысяч 377 гривен.

[satvitek]

Псевдопрацівник банку зняв з картки чоловіка 24 тисячі гривень

Нещодавно жертвами шахраїв стали двоє прикарпатців. Зловмисники, використовуючи різні шахрайські схеми, видурили та обікрали обох жертв на загальну суму 51 тисячу гривень.

За схемою – телефонний дзвінок від нібито працівника банку, під приводом уточнення інформації кредитної картки, шахраї дізналися банківські реквізити та зняли з рахунку 46-річного франківчанина 24 тисячі гривень.

Іншим шляхом у тенета шахраїв потрапив 50-річний калушанин, який попався на афері з виграшем автомобіля. Чоловік розповів у поліції, що натрапив на публікацію журналі, де умовою виграшу автівки було роз***ати кросворд. Потерпілий виконав завдання, від***ав слова та надіслав листом відповідь за вказаною адресою. Через декілька днів отримав відповідь, що виграв автомобіль. «Консультант» наголосив, що за отримання призу треба сплатити грошові кошти в сумі 27 тис. гривень в якості податку від виграшу. Потерпілий впродовж певного періоду перерахував вказані кошти, але довгоочікуваний приз так і не отримав, а контакт із шахраями обірвався.

Відомості про ці факти внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. Правоохоронці проводять заходи, щоб встановити осіб причетних до скоєння злочинів, інформує поліція Прикарпаття.

[satvitek]

Еще одна женщина стала жертвой интернет-мошенников

3 апреля к мелитопольским правоохранителям обратилась 28-летняя жительнца города. Женщина рассказала, что разместила на сайте «OLX» объявление о продаже обуви.

Ей позвонила неизвестная девушка, сказала что хочет приобрести товар и попросила назвать номер кредитной карты.

Позже позвонил мужчина, представившийся сотрудником банка, сказал, что произошел технический сбой, и для получения денег необходимо произвести несколько операций на ближайшем банкомате.

Женщина выполнила эти действия под диктовку неизвестного. В результате с ее счета исчезло около 3 тыс. грн.

По факту мошенничества (ст. 190 УК Украины) возбуждено уголовное производство, сообщает Мелитопольский отдел полиции.

Правоохранители в очередной раз просят граждан не доверять незнакомцам, не сообщать по телефону конфиденциальную информацию касающуюся банковских счетов. А в случае возникновения сложностей решать вопросы непосредственно в офисах банков.

[satvitek]

Шахрай з Шостки ввів в оману житомирянку

Аби збагатитись за рахунок довірливих громадян, 22-річний мешканець Шостки скористався розповсюдженою схемою Інтернет-шахрайства. Розмістивши у всесвітній мережі оголошення про продаж плазмового телевізора, чоловік покупців просив сплатити передоплату, після чого зникав.

Зловмисника викрили працівники поліції, які притягли його до відповідальності та за фактом шахрайства відкрили кримінальне провадження.
Жертвою Інтернет-шахрая стала 59-річна мешканка Житомирської області. Жінка просила поліцейських допомогти розшукати зловмисника, який під приводом продажі телевізора в мережі Інтернет, ошукав її на тисячу гривень. За її словами оголошення про продаж плазмового телевізора за чотири тисячі гривень вона знайшла на відомому Інтернет–ресурсі, а коли зв’язалась з продавцем та домовилась про спосіб оплати, той попросив перерахувати передоплату, а саме тисячу гривень. Вказану суму вона відправила на банківський рахунок чоловіка, та от тільки бажаного товару не отримала й досі. До того ж, під час розмови з так званим продавцем, той зізнався, що її надурив і ніякого телевізора у нього немає.

«Аби розшукати зловмисника, правоохоронці встановили власника банківської картки, куди були перераховані гроші заявниці, - коментує Роман Бережний, тимчасово виконуючий обов’язки начальника Шосткинського відділу поліції. – Чоловіку 22 роки, він місцевий мешканець, який у скоєному зізнався. Під час бесіди з ним він пояснив, що добре знав про таку шахрайську схему, тож і обрав її задля отримання додаткового прибутку».

Чоловікові вже вручено повідомлення про підозру. Його продовжують перевіряти на причетність до скоєння інших аналогічних злочинів. А за фактом шахрайства в поліції відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України. За скоєне йому загрожує до 850 гривень штрафу, або до двох років виправних робіт, чи до трьох років обмеження волі.

[satvitek]

В Ужгороді обікрали Інтернет-клуб

Оперативники Ужгородського відділу поліції встановили особу та розшукали чоловіка, який обікрав місцевий Інтернет-клуб

До поліції звернувся ужгородець, який повідомив про крадіжку з місцевого Інтернет-клубу. Чоловік повідомив, що з одного із комп’ютерів підприємства зникли дві лінійки оперативної пам’яті на 4096 мб. Суму збитку оцінено в 1900 грн. Заявник також вказав на можливого підозрюваного – відвідувача клубу.

Співробітники кримінальної поліції Ужгородського відділу перевірили надану інформацію встановили, що до крадіжки причетний 22-річний ужгородець. Чоловік уже притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжку.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ст. 185 ККУ, тобто крадіжка. Вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу щодо підозрюваного, інформує відділ комунікації поліції Закарпатської області.

[satvitek]

Доверчивая женщина обогатила интернет-мошенника на 55000 грн

В Ингульском районе города Николаева 35-летняя женщина, договорившись с интернет-продавцом по телефону, заказала автомобиль.

Она перечислила 55 тысяч гривен на банковский счет, указанный собеседником, а когда решила еще раз связаться, чтобы уточнить детали получения машины, связь с номером мобильного оператора мошенника уже было потеряно.

В сети интернет-жулья попали и двое жителей Доманевского района. Заказав во всемирной паутине минеральные удобрения, они перевели 90 тысяч гривен на указанные собеседниками счета, но заказ так и не получили. Аналогичным образом потерял 202 тысячи гривен и руководиетль фермерского хозяйства в Баштанке.

Об этом сообщили в отделе коммуникации полиции Николаевской области.

[satvitek]

Чоловік віддав псевдобанкірам 12 тисяч гривень

6 квітня до 46-річного кременчужанина зателефонували невідомі, які представились працівниками банку. Вони повідомили чоловіку, що треба уточнити дані для захисту його персональних даних.

Наляканий кременчужанин повідомив шахраям всі необхідні паролі. Невдовзі з його рахунку зникло 12 тисяч гривень.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за статтею 190 ККУ.

[satvitek]

В Украине раскручивают новую схему мошенничества

Мошенники предлагают людям онлайн-кредиты от имени несуществующего банка
В Украине активно раскручивают новую преступную схему выманивания денег у людей. Их обманывают под видом предоставления кредита в интернете, делают это от имени несуществующего банка.

Как рассказал UBR.ua директор Украинской межбанковской Ассоциации членов платежных систем ЕМА Александр Карпов, информация о мошенничестве поступила от одного из украинских банков, клиент которого позвонил проверить остаток на счету по карте. Однако при проверке выяснилось, что карта открыта на другое имя.

Пострадавший «открыл» эту карту при помощи виртуального сервиса на сайте «Морганбанка» (morganbank.com.ua работает до сих пор). В Украине не существует банка с таким названием. На самом сайте указано, что речь идет о некоем американском банке, который открывает представительство в Украине. Однако и эта информация ничем не подтверждается в интернете (сайт банка с таким названием не найден).

Преступники создали сайт, который предлагает услугу — быстрое получение кредита. На самом же деле он вынуждает людей переводить деньги со своей карты на счет мошенника. И кредиты по факту не предоставляются.

Хотя на сайте говорится, что для получения кредита нужно либо открыть виртуальную карту, либо отправиться за пластиковой картой в офис банка, который, если верить указанной в разделе «Контакты» информации, расположен в Николаеве (по указанному адресу в Николаеве находится жилой многоквартирный дом).

«Киевлянин решил открыть виртуальную карту. Активацию карты сделал через «Личный кабинет» на сайте, получил номер карты 516939******6818. Для активации следовало перевести на указанную карту 250 грн. Кроме того, на ту же карту следовало перевести еще 1600 грн за обслуживание кредита. В действительности же, карта оказалась зарегистрирована на совершенно другого человека. Как определила служба безопасности банка, на карту регулярно заходят платежи по 250 грн», — рассказал UBR.ua Александр Карпов.

В целом, использованная преступниками обманная система не нова. Однако впервые предоставить фальшивый онлайн-кредит предлагают от имени банка, а не какой-то безвестной компании.

Чтобы не стать жертвой мошенничества с онлайн-кредитованием, следует:

-Выяснить, что за организация предлагает кредит — поищите о ней информацию в интернете. К слову, перечень работающих в Украине банков есть, к примеру, в справочнике Нацбанка.
-Обратить внимание на способ связи с кредитором — «Морганбанк» (Morganbank) для этого дает лишь один телефонный номер (Интертелеком) — 0947123236. Легальный сервис или банк предоставит больше контактных данных.
-Поискать отзывы о кредитном сервисе.
-Обратить внимание на текст сайта. Несмотря на привлекательный дизайн, текстовое наполнение сайта «банка» может содержать много грамматических ошибок.

В случае подозрения о каких-либо признаках мошенничества первоочередной действием любого человека должно быть немедленное блокирование платежной карты. После чего необходимо сообщить об инциденте в киберполицию.

[satvitek]

Протягом одного дня шахраї ошукали трьох хмельничан на 56 тисяч гривень

9 квітня троє хмельничан постраждали від шахрайських схем. Псевдопрацівники банку довідалися реквізити карток та зняли з них чужі гроші.

Вдень, до 57-річного хмельничанина, який проживає по вулиці Героїв Майдану, зателефонував псевдопрацівник банку. Він розповів чоловікові, що його картку заблокував банк. Шахрай запевнив свою жертву, що для відновлення доступу до картки він має лише уточнити деякі реквізити. Чоловік продиктував незнайомцеві усі дані своєї картки. Коли зловмисник отримав потрібну інформацію, негайно зняв з чужого рахунку понад 13500 гривень.

Цього ж дня, аналогічний випадок трапився з 66-річним місцевим мешканцем, який проживає по вул. С. Бандери. Він поспілкувався по телефону з незнайомцем, який повідомив чоловікові, що працює у банку. Зловмисник запевнив чоловіка, що його банківська картка заблокована і у нього можуть зникнути усі гроші, які є на рахунку. Чоловік повірив у цю інформацію і розповів реквізити своєї картки. Це дозволило зловмиснику зняти з чужого рахунку майже 17000 гривень.

Також ввечері, від шахрайської схеми постраждала 43-річна жінка, яка проживає по вулиці Шевченка. До неї зателефонував зловмисник і повідомив, що зараз банк проводить заходи з підвищення рівня захисту картки. Для цього йому начебто потрібно було уточнити реквізити картки. Жінка повірила та розповіла псевдопрацівникові банку дані. Після цього він одразу зняв з її рахунку понад 25 тисяч гривень.

Поліцейські встановлюють усі деталі подій та шукають шахраїв.

[satvitek]

Протягом двох днів шахраї ошукали трьох хмельничан на понад 10 тисяч гривень

Протягом двох днів троє хмельничан постраждали від шахрайських схем. Зловмисники, які видали себе за співробітників банку, дізналися реквізити карток та зняли з них чужі гроші.

Як повідомляє Хмельницький з посиланням на прес-службу ГУ Нацполіції в Хмельницькій області, все частіше хмельничани стають жертвами шахрайських схем і втрачають свої заощадження. Найпопулярнішими засобами, якими користуються зловмисники, є телефон та інтернет. Часто шахраї обіцяють «зняти порчу» зі своєї жертви. Вони запевняють, що це потрібно обов'язково зробити, адже може статися велике лихо. Людина погоджується, віддає свої гроші та коштовності, які начебто потрібні для «ритуалу». Отримавши бажане, зловмисники зникають з місця події. Завдяки переконливим фразам та фальшивим смс-повідомленням шахраям вдається отримати усі необхідні реквізити банківських карток потерпілих, а потім зняти з них гроші. Зловмисники видають себе за працівників банківських установ, залякують так званим «блокуванням картки» і під приводом відновлення доступу до неї дізнаються реквізити. Таким чином, шахраям вдалося ошукати протягом кількох днів трьох людей та виманити у них понад 10 тисяч гривень.

Перша подія сталася минулого тижня, у суботу, 8 квітня. До 63-річного чоловіка, який проживає по вулиці Горбанчука, прийшло смс-повідомлення від незнайомої особи. У ньому було вказано про те, що банківська картка чоловіка начебто тимчасово заблокована. Для того, щоб відновити доступ до неї, йому потрібно було зателефонувати на вказаний номер. Шахрай випитав усі реквізити картки та одразу зняв з чужого рахунку понад 2300 гривень.

А вчора, 12 квітня, жертвою шахрайських схем став 60-річний місцевий мешканець. Чоловік позбувся 6500 гривень через те, що повірив псевдопрацівникові служби безпеки банку. Шахрай запевнив чоловіка у тому, що для підвищення рівня захисту картки, йому потрібно дізнатися певні дані. Хмельничанин повірив у це і розповів реквізити картки. Отримавши дані, зловмисник швидко зняв гроші з рахунку.

Того ж дня, схожий випадок трапився з 51-річною хмельничанкою. До неї зателефонував незнайомець і сказав, що працює у банку. Він запропонував жінці покращити рівень захисту її картки. Громадянка погодилась і не перевірила правдивість інформації. Вона розповіла шахраєві усі реквізити картки, яких вистачило для того, щоб зловмисник зняв з рахунку 1500 гривень.

Поліцейські з'ясовують деталі випадків та шукають тих, хто скоїв шахрайства.

[satvitek]

Аферисти “розводять” жителів Тернопільщини на серйозні гроші

Двоє мешканців області потрапило в шахрайську пастку псевдобанкіських працівників. Жителі області продовжують довіряти незнайомцям по телефону та віддавати гроші аферистам.

На 1400 гривень обшахраювали мешканця райцентру Бережани. З картки «Ощадбанку шахрай перевів увесь залишок на інший рахунок а допоміг йому у цьому сам власник картки. Повірив у брехню з заблокуванням картки, та зміною паролей.

Понад 4000 тисячі гривень втратив і мешканець Лановеччини. Він власноруч, за вказівками афериста, перевів на невідомий рахунок власні кошти. А все тому, що повірив що дія картки закінчилася і потрібно відкрити новий рахунок

Краяни, перестаньте надавати власні конфіденційні дані іншим людям. Не вірте незнайомцям, які представляються працівниками фінансових установ та пропонують здійснити послуги телефоном. Будь-які операції здійснюються лише у відділеннях банку. А повідомляючи невідомим інформацію з смс-повідомлень, пін коди та CW-код зі зворотної сторони картки, ви поповнюєте чималі списки жертв шахрайства.

[satvitek]

Мужчина поверил смс-сообщению и остался без 22 тыс. грн.

За сутки мошенники, орудующие в интернете, сумели выманить у доверчивых жителей Покровска, Мирнограда и Доброполья более 40 000 тысяч гривен. По информации полицейских, в Покровске мужчина получил смс-сообщение, в котором говорилось, что он выиграл автомобиль. Когда он перезвонил, ему сказали, что для получения приза нужно заплатить 22 тысячи гривен, якобы это процент от стоимости иномарки. Мужчина тут же перевел деньги на карту.

В Мирнограде женщина заказала через интернет ноутбук. Продавец попросил предоплату в размере 10200 грн. Условие заказчица выполнила, но ноутбук не получила. На этом сайте заказ сделал и житель Покровска. Он заказал бывший в употреблении телевизор. Перевел продавцу на счет 3300 грн и больше к нему не дозвонился. Товар так и не получил.

В Доброполье мужчина остался без 5 тыс. грн. В интернете заказал автомобильный двигатель. Как и в предыдущих случаях, его попросили внести предоплату. В итоге остался и без денег, и без товара.

Все жертвы мошенников обратились в полицию.

[satvitek]

У пенсіонерки з картки зняли 50 000 гривень

До Торецького відділення поліції надходить багато повідомлень про те, що жителі нашого міста стають жертвами шахраїв. Цього разу постраждала пенсіонерка. 13.04.20117 року приблизно о 10:45 годин на мобільний телефон жінки прийшло смс-повідомлення про те, що її пенсійна карка заблокована. Також, у повідомленні був вказаний підпис «Ощадбанку», з наданням контактного номеру. Торечанка подзвонила за цим номером, їй відповів незнайомий чоловік, який представився представником технічного відділу «Ощадбанку». Жінка розповіла, що до неї надійшло повідомлення про те, що її картка заблокована, на що чоловік попросив надати повний номер картки та зазначив, що на номер телефону жінки будуть приходити повідомлення з кодами, які остання, повинна повідомляти йому. Пенсіонерка повідомила всі коди, які їй надійшли, а їх було сім, після чого подзвонила на гарячу лінію «Ощадбанку», де їй повідомили про те, що з її пенсійної картки було знято 50 000 гривень (послуга смс-інформування у жінки не підключена).

Шановні, для того, щоб не стати жертвами шахраїв, в жодному разі, нікому не повідомляйте номера своїх банківських карток! Будьте уважні та обережні!

[satvitek]

Слід відкрити новий рахунок: як на Рівненщині шахраї ошукують громадян

Дубенчанку та жителя Володимирецького району по телефону ошукали невідомі особи, які представилися працівниками служби безпеки банку. З особистих рахунків громадян вони зняли понад 51 тисячу гривень.

Чоловік, який зателефонував до 57-річної дубенчанки повідомив, що хтось несанкціоновано отримав доступ до її банківського рахунку. Для того, аби убезпечити кошти від крадіжок, слід відкрити новий рахунок та перерахувати туди усі заощадження. Таким чином жінка позбулася 33 тисяч 300 гривень.

У такий же спосіб житель Великого Жолудська перерахував зловмисникам 18 тисяч гривень.

За фактами шахрайства у поліції розпочали досудові розслідування за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України. Правоохоронці вкотре застерігають громадян не проводити банківських операцій по телефону із невідомими особами.

[satvitek]

Купуючи через інтернет собаку, тернополянка стала жертвою аферистів

Така прикра пригода трапилася з 42-річною тернополянкою. Жінка вирішила придбати через сайт «OLX» цуценя, натомість втратила гроші.

Тернополянка на сайті оголошень шукала цуценя породи французький бульдог. Знайшла продавці з Закарпаття. Власниця цінила цуценят доволі дешево від решти продавців, однак це не викликало ніяких підозр у тернополянки і вона швидко домовилася про покупку. Перерахувала на картковий рахунок завдаток – півтори тисячі гривень, а решту домовилися віддати після передачі потягом цуценяти.

Собаку жінка так і не отримала. Пропало з сайту і оголошення про продаж тварини, а номер її власниці не відповідав. Жінка звернулася з заявою до правоохоронців.

Вкотре на***уємо не віддавати гроші невідомим. Перевіряйте якомога ретельніше інтернет-продавців: просіть надати реальні фото товару, спілкуйтеся через відеозв’язок. Домовляйтеся про наложений платіж, або про продаж при зустрічі. Так ви вбережете свої гроші і нерви.

[satvitek]

Довірлива жінка подарувала шахраю 140 тисяч гривень

Майже 140 тисяч гривень видурили у чернігівки шахраї, які буцімто хотіли продати їй мінеральні добрива.

Про це Високому Валу стало відомо з власних джерел.

Оголошення про продаж добрив жінка знайшла в Інтернеті. Вона зробила замовлення, перерахувала гроші, але і донині ні товару не отримала, ні грошей їй не повернули. Більше того - «продавець» не виходить на зв'язок.

[satvitek]

На Луганщине зафиксировано мошенничество с картами Ощадбанка

В Луганской области зафиксирован факт мошенничества с картами Ощадбанка. Об этом заявила спикер Нацполиции в области Татьяна Погукай.

Она сообщила, что жертвой мошенников стал пенсионер из Новодружеска, на мобильный телефон которому пришло смс-сообщение, где было сказано, что его карта Ощадбанка заблокирована. Мужчина перезвонил на указанный в смс номер телефона и неизвестному лицу, который представился сотрудником банка, сообщил реквизиты карты.

«В дальнейшем с банковской карты потерпевшего были снять средства в сумме 1850 грн. Данный факт внесен в ЕРДР по ч.3 статьи 190 УК Украины «Мошенничество», - написала Погукай в Facebook.

Ощадбанк неоднократно заявлял о случаях подобного мошенничества, жертвами которого часто становятся пенсионеры, в том числе переселенцы, которые не имеют возможности получать выплаты в других финучреждениях.

[satvitek]

Кто держит рынок краденого телеком-оборудования


Около месяца назад СБУ и Нацполиция отрапортовали о задержании организованной преступной группировки, которая специализировалась на похищении оборудования базовых станций мобильных операторов. «Злоумышленники успели нанести ущерб операторам связи на один миллион гривен. Во время задержания шести членов банды оперативники спецслужбы изъяли у них похищенное имущество, спецоборудование для его демонтажа, револьвер с патронами и наркотики. Открыто уголовное производство по ч. 3 ст. 185 УКУ», - подчеркивалось в сообщении СБУ.

У***айте, к какой ответственности привлечены члены ОПГ? Присутствовавшие на задержании представители мобильных операторов сообщили нашему изданию, что по их данным, злоумышленники вскоре оказались на свободе и теперь продолжают заниматься выгодным «бизнесом».

Этот инцидент – не исключение из правил. За последние полгода совместными усилиями операторы выявили 38 таких организованных преступных групп, в состав которых входят не бомжи и алкоголики: «Это четко структурированные группировки с заказчиками, организаторами, исполнителями. Во время задержаний бойцы используют холодное оружие, отстреливаются с автоматов».

Необходимые следствию данные по каждому участнику этих ОПГ участники телеком-рынка периодически направляют правоохранителям. Исполнителей регулярно отлавливают патрульные. Составляют протоколы. На "блюдечке" передают материалы, улики и самих задержанных в Нацполицию. Но далее, как правило, случается чудо. Воров, которых взяли с поличным на месте преступления, вскоре отпускают. В «худшем» случае регистрируют уголовное производство (УП) по самой легкой ч.1 ст 185 УКУ . «Ответственность по ней аналогична наказанию за кражу банана с лотка. Часть 1 даже не предполагает взятие под стражу», - иронизируют участники недавней конференции на тему: «Ежемесячно бизнес терпит миллионные убытки от повреждения телеком-сетей! Что делать государству?».

На вопрос, как правоохранители поясняют чудеса заявителям, операторы приводят в пример цитату из официального документа: «Субъектов, которые могли быть причастны к исчезновению 8-ми аккумуляторных батарей, опросить по сути заявления не представляется возможным. В связи с этим проверку по заявлению считать законченной».

Скрытый текст

Мы попросили главу Нацполиции Сергея Князева ответить на ряд вопросов:

- Оператори і провайдери телекомунікацій регулярно повідомляють нашої редакції про зростаючу кількість крадіжок їх телекомунікаційного обладнання. Скаржаться, що поліція відпускає порушників. За даними операторів, кримінальні провадження реєструються в середньому лише в 10 випадках крадіжок зі 100. В зареєстрованих КП, як правило, злочини кваліфікуються за ч.1 ст.185 ККУ, хоча патрульні затримують організовану групу осіб, яка повторно вчиняє крадіжку з проникненням в приміщення і завдає шкоди в особливо великих розмірах (ч.3 або ч.5 ст.185 ККУ). Прокоментуйте, будь ласка, ситуацію. Чому за заявами потерпілих не реєструються КП? Чому часто застосовується тільки ч1.ст.185, незважаючи на те, що в протоколі затримання фіксується група осіб з проникненням і т.п.?

- За даними операторів, найбільше число крадіжок і звільнення затриманих під "чесне слово" - в Дніпрі, Києві, Харкові, Полтаві. Розкажіть, будь ласка, які заходи із запобігання та протидії корупції в апараті центрального органу управління, територіальних, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції України проводилися в 2016, 2017 роках? Скільки співробітників Нацполіціі в Дніпрі, Києві, Харкові, Полтаві притягнуто до відповідальності за порушення антикорупційного законодавства?

Надеемся, что Сергей Михайлович все же найдет время для ответов на вопросы.

Схожий запрос, направленный около полугода назад, сотрудники НП практически проигнорировали, рассказав лишь о превентивных мерах: «… Крім того, проводяться профілактичні відпрацювання у місцях скупчення осіб, схильних до вчинення правопорушень та вживаються заходи щодо перевірки можливих місць збуту викраденого майна».

Также в Нацполиции не смогли прокомментировать динамику зарегистрированных УП и доведенных до суда дел, сославшись на то, что «відповідно до вимог Наказу Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» розпорядником інформації про кримінальні правопорушення, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є Генеральна прокуратура України».

В ГПУ нам предоставили статистику по 185 и 360 статьям УКУ, подчеркнув, что в действующей форме отчетности не предусмотрено выделение сведений о кражах телеком-оборудования. Проще говоря, ни в НП, ни в ГПУ не могут назвать точное количество УП, касающихся воровства и повреждения телеком-сетей.

Операторы делятся своей статистикой (детали – в комментариях спикеров).

По подсчетам асоциации «Телас», за 2016-2017 годы операторам, провайдерам страны нанесен ущерб на 265 млн грн.

На конференции многие эксперты подчеркивали, что возрастающее число краж и попустительство правоохранителей – проблема не только участников телеком-рынка. Воры стали представлять серьезную угрозу нацбезопасности.

В подтверждение их слов – очередная новость: «У Дніпрі СБУ затримала злодіїв, які намагалися вкрасти кабель мережі урядового спецзв’язку». Интересно, когда эти злоумышленники окажутся на свободе?

К слову, как отмечают представители мобильных операторов, за последний год от правоохранителей им не пришло ни одного запроса о получении информации об их абонентах для расследования краж телеком-оборудования: «Вместе с тем мы регулярно отвечаем на пачки запросов о хищении куриц, велосипедов и т.п.».

Что делать?

ИнАУ создает реестр похищенного телекоммуникационного оборудования. Он призван обеспечить дополнительный канал взаимодействия операторов телекоммуникаций с Нацполицией и предотвратить использование украденного оборудования другими участниками рынка.

«Телас» недавно направила в ГПУ и Нацполицию письмо, в котором просит провести проверку ненадлежащего рассмотрения заявлений и осуществления досудебного расследования, неверной квалификации целого ряда дел.

Глава ИТ-Комитета ВР Александр Данченко намерен вскоре зарегистрировать еще один законопроект, усиливающий ответственность за повреждение всех типов телеком-сетей.

Напомним, в Раде уже более года пылятся два документа, призванные частично решить проблему. Законопроект №4497 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно усиления ответственности за повреждения телекоммуникационных сетей)» зарегистрирован еще в апреле прошлого года. Только недавно случилось чудо – под прессом общественности Комитет ВР по вопросам правоохранительной деятельности наконец-то одобрил документ к первому чтению.

Законопроект №3664 "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно операций с металлоломом)", скорее всего, будет похоронен, не дойдя даже до первого чтения. «Украина – уникальная страна: не имея собственного производства меди, умудряется ежегодно наращивать объемы экспорта этого метала. Только за два месяца 2017-го экспортировано 600 тонн меди на 3 млн долларов. Как думаете, откуда «златишко» и кто курирует этот огромный теневой бизнес?», - иронизируют операторы.

Олександр Данченко, голова Комітету ВР з питань інформатизації та зв'язку:

- Розвиток нашої галузі дуже важливий для всієї країни, тому що майбутнє - за цифровими технологіями. Проте цифровізація неможлива без інфраструктури. Зараз на ринку телекомунікацій відбувається просто жах з пошкодженням телеком-мереж.

Практично рік ми пробиваємо прийняття законопроекту №4497, що посилює відповідальність за пошкодження телеком-мереж. На жаль, не отримуємо належної підтримки від правоохоронних органів. Чому? Точно не знаю. Можливо, вони причетні до тіньового ринку продажів телеком-обладнання та кабелю. Я б хотів, щоб Арсен Аваков приділив увагу цьому питанню.

Пропоную ряд кроків для вирішення проблеми. Перший: ми розробили законопроект, який реанімує раніше скасовану статтю 188 ККУ. Норми документа підсилюють кримінальну відповідальність за пошкодження всіх типів ліній зв'язку. Другий: потрібно відстояти прийняття законопроекту 3664, за яким пункти металобрухту не матимуть права приймати у населення високотехнологічні кабелі.

Третє. Вважаю, потрібно створити реєстр краденого телекомунікаційного обладнання, який дав би змогу відслідковувати не тільки зловмисників, а й нечесних операторів, які купують і використовують обладнання.

Четверте. Пропоную всім профільним асоціаціям підготувати спільне звернення головам ГПУ, СБУ, РНБО. Наш Комітет також направить його в ці органи.

Андрій Булавін, експерт «Київстар», голова комітету з питань безпеки асоціації «Телас»:

- За підрахунками нашого комітету, протягом 2016-2017 років телеком-операторам України у результаті крадіжок мідного кабелю та обладнання нанесено збитків на суму понад 265 млн грн.

Статистика невтішна. Так, лише по мережі «Київстар» за 2016-2017 роки зафіксовано понад 500 крадіжок обладнання базових станцій (фідери, кабелі живлення, акумуляторні батареї), близько 200 випадків вандального пошкодження оптико-волоконних ліній зв’язку, понад 5000 крадіжок обладнання FTTB. Тобто, в середньому, по нашій мережі факти крадіжок фіксуються 10-15 разів на добу.

Особливої гостроти вказана проблема набула в містах Дніпро, Київ, у Запорізькій, Полтавській, Дніпропетровській, Київській областях. Злодіїв затримують по 3, 5, 6 разів. У нас є «чемпіон», який відзначився в 16-ти крадіжках.

Не зважаючи на те, що вказані крадіжки здійснюються, як правило, групами осіб, повторно, з проникненням у сховище, а також з нанесенням значної шкоди, при внесенні інформації про вчинений злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань працівники правоохоронних органів, вірогідно, з метою заниження статистики тяжких злочинів, вказують кваліфікацію за ч.1.ст.185 КК України (згідно з кваліфікацією - є злочином невеликої тяжкості). В окремих випадках заяви про злочин взагалі залишаються без розгляду. Про існування цієї проблеми «Київстар» інформував Генеральну прокуратуру та Головне слідче управління НП України.

Нажаль, стаття 360 – умисне пошкодження ліній зв’язку, що карається штрафом від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, чи виправними роботами – не працює. Як правило, кваліфікувати злочин за такою статтею не хочуть. Справи закриваються, не доводяться до кінця, зловмисники уникають покарань.

А між тим, крадіжки кабелю та пошкодження мереж зв’язку – проблема не тільки операторів. Це – одна із складових нашої з вами безпеки. Це особиста безпека: можливість зателефонувати до швидкої, до правоохоронних органів, дітям, батькам. Це безпека роботи органів державної влади, військових. Адже під виглядом крадіжок та пошкоджень в досить короткий проміжок часу можливо вивчити охорону та вразливість найбільш важливих магістральних ліній і надалі вчинити диверсію, у результаті якої без зв’язку можуть залишитись цілі регіони, важливі об’єкти і державні установи.

Вирішення проблеми ми бачимо в такій площині:

- Підвищення ефективності роботи правоохоронних органів та спеціальних служб в частині попередження та припинення протиправної діяльності груп та окремих осіб на мережах телекомунікацій.

- Посилення законодавчого регулювання діяльності пунктів прийому металобрухту, наприклад, переведення всіх операцій у безготівкову форму, заборона прийому від приватних осіб кабельної продукції.

- Одночасно потрібно підвищити відповідальність не тільки за крадіжку, а й за пошкодження телекомунікаційних мереж та обладнання зв’язку. Адже нерідкі випадки, коли злочинців, які пошкодили кабель, «ловлять на гарячому», але, не маючи причин для затримання, відпускають.

- Важливий захід, який оператори вже впроваджують – зменшення частки «мідного» кабелю в інфраструктурі. Так, «Київстар» використовує оптичне волокно, «Укртелеком» також активно проводить модернізацію мережі, переводячи її на «оптику», яка не цікавить крадіїв з метою заробітку.

Загалом, лише спільними зусиллями правоохоронних органів, операторів, законодавців, суспільства можна подолати цю проблему, і забезпечити в Україні стале та ефективне функціонування телеком-мереж.

Дмитрий Крылов, руководитель отдела физической и технической безопасности lifecell:

- Департаментом безопасности нашей компании за последние 9 месяцев было выявлено 38 организованных преступных групп, осуществляющих хищения с базовых станций всех мобильных операторов. Мы знаем ФИО злоумышленников, на чем они ездят, где проживают и т.п. Всю полученную нами информацию инициативно передали правоохранителям. Но последние почему-то не заинтересованы в привлечении к ответственности злоумышленников. К примеру, в августе 2016-го в Днепре задержали группу преступников, фигурантов вскоре отпустили. Сейчас мы фиксируем, как эти же люди продолжают совершать кражи в Днепропетровской, Полтавской и Запорожской областях.

В марте 2017 года по нашей информации полиция совместно с СБУ задержала с поличным в Киевской области еще одну группу из шести злоумышленников. У них было изъято холодное, огнестрельное оружие, наркотики. Группа занималась хищениями в Киевской и Черниговской областях. На сегодняшний день все отпущены и продолжают заниматься воровством.

Как в полиции поясняют не регистрацию уголовных производств? Зачастую – никак. Да, по закону, НП обязана регистрировать заявление в течение 24 часов и сразу вносить в реестр уголовных производств. Но они пользуются хорошей лазейкой: регистрируют в журнале общих заявлений, а затем под различными предлогами отказывают в регистрации уголовных производств. Приведу один из конкретных примеров: 31.01.2017 года наша компания подала заявление о краже с базовой станции в Вышгородский отдел полиции ГУНП Украины в Киевской области. Однако в нарушение законодательства, в регистрации уголовного производства нам было отказано. Компания обратилась в суд, которым установлена бездеятельность данного подразделения полиции по факту невнесения сведений об уголовном правонарушении в Единый реестр досудебных расследований. Суд обязал руководителя органа досудебного расследования внести заявление о краже в реестр. Следует отметить, что данное подразделение полиции является одним из лидеров по невнесению сведений об уголовных преступлениях в реестр досудебных расследований.

Существует еще одна хитрость со стороны полиции. При регистрации заявлений о кражах правонарушения зачастую квалифицируют по самой легкой статье (1 ч. ст. 185 УКУ). В таком случае уголовный розыск и эксперты-криминалисты вообще к проведению досудебного расследования, как правило, не подключаются. Дело расписывается на участкового, который порой даже не выезжает на место происшествия. На самом же деле воровство оборудования с базовой станции – это кража с проникновением на охраняемый объект. Это как минимум ч. 3 ст. 185 УКУ. В нашей практике был только один случай, когда кражу квалифицировали по ч.5 ст. 185 (ОПГ).

Естественно, все нюансы мы расписываем в заявлении. Но, видимо, их не желают замечать. Лично я объездил практически все областные управления НП. Руководители криминальных и следственных подразделений обещали предпринять меры. Но, по факту, проблема только обостряется. Особенно это характерно в Днепре, Киеве, Харькове, Полтаве.

За последние полгода по нашим материалам осудили только двух злоумышленников. Еще по 6-ти эпизодам дела переданы в суд. Хотя за этот же период мы задержали 18 групп злоумышленников.

Хотел бы подчеркнуть, что мобильная сеть – социальная услуга: из-за кражи оборудования кто-то не смог вызвать скорую или ту же полицию – жизнь оборвалась. Воры не просто наносят огромный материальный ущерб операторам, их действия становятся все большей угрозой для здоровья и жизни наших абонентов.

В настоящее время все операторы мобильной связи объединили свои усилия в борьбе с преступниками, посягающими на телекоммуниационное оборудование. Мы осуществляем обмен информацией, совместно встречаемся с полицией, разрабатываем и осуществляем мероприятия по выявлению преступных групп.

Леонид Ошеров, глава асоциации «Телас»:

- Практически каждый день мне звонят операторы и сообщают об очередной краже. К примеру, недавно в Днепре небольшой компании нанесли ущерб на 200 тысяч грн. У крупных операторов – убытки гораздо выше.

К сожалению, далеко не все депутаты Комитета по вопросам правоохранительной деятельности ВР понимают остроту проблемы. Некоторые считают, что операторы просто несут убытки. На самом деле – это терроризм в области телекоммуникаций, проблема нацбезопасности государства. В случае повреждений без связи могут остаться целые города, включая все стратегические элементы инфраструктуры.

Александр Федиенко, глава Правления ИнАУ:

- Идея создания реестра похищеного оборудования ходила уже давно. В последнее время ситуация не просто накалилась - она стала угрожающей для операторов. Уровень хищений просто колоссален. Убытки несут не только операторы, но и их абоненты, которые уже недополучили свой сервис. Для меня лично - это индикатор эффективности реформ.

В добровольный , публичный реестр операторы, провайдеры будут вносить данные о похищенном у них активном оборудовании. Другие участники рынка, покупающие Б/У (а таких, поверьте, очень много и не только среди небольшого, но и крупного бизнеса), смогут проверять в реестре наличие этого оборудования. Думаю, многие понимают все вытекающие последствия для покупателя краденого.

Ключевая идея реестра - контроль. Мы живем в эпоху трансформации реформ и перемен. А без должного общественного контроля - любая реформа обречена на провал. Также мы часто слышим о саморегуляции. Собственно реестр и будет в себе воплощать эти аспекты. В реестре будет информация, когда материалы были переданы в полицию, состояние УП и т.д. Ведь не секрет, что НП старается всяческими способами отбиться от этих дел, понимая их бесперспективность. После того как декриминализировали статью о нанесении вреда телеком-операторам, преступники начали осознавать свою безнаказанность.

Индикативно мы будем публиковать отчеты для отрасли и чиновников. В документах будут указаны убытки отрасли, процент успешных раскрытий, доведение дел до суда и т.п.

Тем временем участники рынка внедряют новые технические охранные решения, меняют медный кабель на оптоволокно, маркируют оборудование надписями «Украдено у оператора ХХХ». И надеются, что правоохранители когда-нибудь соизволят попросту выполнять свои обязанности: принимать задержанных с поличным, не терять улики, протоколы и квалифицировать дела по ч. 5 ст.185 - кража, совершенная ОПГ, которая наказывается лишением свободы на срок от семи до двенадцати лет с конфискацией имущества.

[свернуть]

[satvitek]

На Закарпатті затримали шахрая, який дурив людей по всій Україні

У поліцію Закарпаття, зокрема до працівників відділу протидії кіберзлочинності в Закарпатській області, звернулися із заявами жителі Тернополя та Харкова. Обидва вони стали жертвами невідомого шахрая, який продавав через мережу Інтернет неіснуючі промислові товари. В такий спосіб харків’янин втратив 1205 гривень, а тернополянин – 489 гривень.

Розшуком шахрая зайнялись працівники обласного відділу протидії кіберзлочинності. Вони встановили особу й затримали 19-річного жителя Ужгорода, який раніше вже притягався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини.

За даним фактом поліція розпочала досудове розслідування за ч.3 ст.190 Кримінального кодексу України (Шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки). Фігуранту справи загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Слідчі перевірятимуть причетність ужгородця до скоєння інших аналогічних злочинів.

Це вже четвертий Інтернет-шахрай, якого викрила за цей рік закарпатська кіберполіція.

[satvitek]

Як з електронного гаманця тернополянки зникла кругла сума грошей

На лінію «102» надійшло повідомлення від жительки обласного центру. Жінка повідомила, що з її електронного гаманця зникла кругла сума.

Потерпіла розмістила інформацію на сайті оголошень про продаж автозапчастин. Невідомий зателефонував та розповів, що має намір придбати товар, але йому необхідно реквізити банківського рахунку. Заявниця повідомила інформацію та через деяких проміжок часу отримала сповіщення про зняття 5000 гривень.

[satvitek]

Киберполиция Украины предупреждает о росте количества взломов сервисов интернет-банкинга

В настоящее время существует достаточно большое количество классификаций атак на интернет-банки с разными подходами и целями.

Количество взломов сервисов интернет-банкинга в Украине будет расти за счет вирусов на платформе Android.

Об этом сообщила пресс-служба Департамента киберполиции Нацполиции Украины на своей странице в Facebook.

Известно, что в настоящее время существует достаточно большое количество классификаций атак на интернет-банки с разными подходами и целями.

«Основное количество случаев мошенничества в системах интернет-банкинга приходится на мошенничество с помощью вредоносного программного обеспечения (ВПЗ), социальной инженерии, фишинговых атак. Причем, если по прогнозу масштабы использования вредоносного программного обеспечения на компьютерах постепенно будут уменьшаться, то использование троянов на платформе Android будет только расти. Одновременно лица, которые создают вирусы для компьютеров, будут все больше ориентироваться на западные банки, а фишинговые атаки автоматизироваться», — отметили в киберполиции.

В большинстве случаев перечисленные атаки являются направленными (Advanced Persistent Threat, APT), то есть атаками, целью которых становится конкретный интернет-банк, а иногда и конкретные клиенты. Злоумышленники с помощью различных методов устанавливают на компьютер клиента троян, который вместо клиента формирует платежные поручения или подменяет в нем реквизиты платежа.

Также в киберполиции отметили, что в любом случае, необходимо понимать, что наличие средств защиты на стороне банка не гарантирует абсолютной безопасности. Опыт полиции показывает, что в 80% случаев причиной инцидента является несоблюдение требований безопасности на стороне клиента банка.

Для того, чтобы уберечь себя от кибератак со стороны мошенников, в полиции посоветовали не забывать об организационных мероприятиях, которые в большинстве случаев намного эффективнее технических мероприятий.

Для этого необходимо регулярно менять пароли во всех системах, предоставлять пользователю только необходимые для работы права, уделять внимание хранению ключей ЭЦП, иметь отработанные процедуры реагирования на инциденты. Наличие хорошо налаженных схем своевременной реакции на события позволит снизить убытки в случае мошенничества и предотвратить хищение.

Своевременное обнаружение факта преступления и оперативное реагирование в течение 4 часов с момента отправки платежного поручения гарантируют возврат денежных средств на счет в 80% случаев.

[satvitek]

«Працівник» банку викрав у чоловіка 15 тисяч гривень

Попри застороги поліції не довіряти незнайомим співрозмовникам громадяни усе ж потрапляють до рух шахраїв, які урізноманітнюють схеми видурювання у людей грошей та обкрадають довірливих.

Про це інформує прес-служба Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, пише WestNews.

Днями до працівників поліції звернувся один із мешканців Івано-Франківська, який розповів, що невідома особа зателефонувала йому на мобільний та представилась працівником «Дельта Банку», клієнтом якого є заявник. Зловмисник повідомив, що у нього виникли проблеми з банківським рахунком, тож потрібно вказати реквізити банківської картки для належного користування нею.

У таких випадках громадяни часто припускаються помилок, адже ці дані є таємними і їх не можна нікому розголошувати, тим більше у телефонному режимі. Проте чоловік виконав умови шахрая, а потім виявив, що з його рахунку зникло майже 15 тисяч гривень.