"Как только Петр Алексеевич получил власть, то сразу же поставил цель вернуть "золотую жилу" любым способом", — говорит Онищенко.

Эта же задача, как приоритетная, была обозначена новому министру-юристу во время собеседования.

"Больше от него толком ничего и не требовалось. Главное, что просил Порошенко — создать компании лицензионные проблемы, надавить и "расположить" Ахметова к переговорам в правильном духе", — говорит Онищенко.

В комментарии "Стране" Игорь Шевченко не опровергает интерес Порошенко к "Нефтегаздобыче", однако иначе трактует вопрос - кто, как и почему ставил перед ним задачи. "Президент мне просто сказал, что нужно максимально способствовать возврату украденных месторождений. Иными словами, отменять через суд или другим легитимным путем спецразрешения на добычу, полученные с нарушениями закона или через какие-то схемы”, — говорит экс-министр.

И уточняет, что одно такое громкое дело по компании "Голден Деррик" уже находилось в суде.

“Я взял его на личный контроль. Точнее по этой компании в суде уже было несколько дел по поводу 22 месторождений. Эту компанию связывали со Эдуардом Ставицким (беглый министр времен Януковича - Прим.Ред.). Дела были проиграны в первой инстанции. Когда я лично взялся за организацию юридической работы, мы дела выиграли в апелляции и кассации. Таким образом судом были отменены спецразрешения на добычу по 22 месторождениям, т.е. эти месторождения были возвращены государству. Для инициации других подобных дел нужно было провести проверку законности выдачи спецразрешений по другим компаниям. В списке компаний, которые мы планировали проверить была и компания "Нефтегаздобыча", а также ряд других компаний, получавших спецразрешения на добычу в последние годы, особенно во времена правления Януковича, как на должности президента, так и премьер-министра”, — сказал Шевченко.

Размен ценой $6 млн

На вопрос "Страны", а почему именно Онищенко стал президентским HR-менеджером, получившим право подыскивать кандидатуру в интересах главы государства на должность министра, беглый нардеп ответил просто — взаимозачет стоимостью в $6 млн: "Вы разве не помните, как меня заставили купить депутатский мандат?".

Историю о том, как Порошенко заставил Онищенко заплатить за "вход" в Раду на выборах в 2014-ом году подробно описана в программе «Свободная касса БПП» журналиста Дмитрия Гнапа. В частности, в сюжете рассказывается о том, как в тот период торговали мандатами в Раду, и как президент при посредничестве Давида Жвании, принудил Онищенко заплатить за регистрацию на выборах $6 млн.
Читайте также: Ляшко подтвердил правдивость обвинений Онищенко в адрес Порошенко

"После выборов я пришел к Порошенко и прямо у него спросил: "Я еще никогда не видел мандат стоимостью $6 млн. За что я деньги заплатил?" - вспоминает Онищенко.

По словам беглого олигарха, Порошенко тогда подумал и отдал нардепу должность министра экологии, куда Онищенко должен был определить нужного человека. Через него олигарх мог бы получить преференции для развития своего энергетического бизнеса. Однако при этом, по условию президента, министр должен выполнить в обязательном порядке и задачу по "Нефтегаздобыче".

"Шевченко был назначен по квоте ВО «Батькивщины», поскольку все остальные квоты он к тому моменту формирования правительства уже исчерпал. Мы тогда первые заявили, что должность продана за $6 млн и покупал Онищенко. Нам тогда слабо верили", — рассказывает «Стране» депутат от Радикальной партии Андрей Лозовой.

При назначении и в первые месяцы работы министра Юлия Тимошенко вообще избегала комментировать эту тему.

Однако вскоре после того, как Шевченко уволили, она заявила, что по квотам ее партии никаких министров не назначалось, и все эти слухи — "категорическая ложь".

Впрочем, Онищенко говорит, что министр экологии был назначен все-таки по квоте "Батькивщины", но последняя Игорем Шевченко не управляла и не влияла на него.

"Порошенко со всеми торговался. И "квотная" тема тогда тоже была способом давления и на БЮТ. Денег Тимошенко за то, что отдала квоту мне и президенту, не брала, но что-то она у Порошенко попросила взамен. Там были постоянные взаимозачеты", — говорит Онищенко.

Он уточняет, что формированием правительства в тот момент активно занимались доверенные люди президента — тогда еще глава Администрации президента Борис Ложкин, Сергей Березенко, Игорь Кононенко. В качестве подтверждения этого тезиса он готов делиться подробностями своей переписки с этими людьми по теме.

Как Яценюк поломал схему

Чтобы добиться поставленной цели и лишить компанию Ахметова лицензии, необходимо было назначить управляемого человека на должность председателя Государственной службы геологии и недр. Спустя время в Кабмине появилось представление на имя Матвеева П.С. – доверенное лицо Онищенко во время выборов народных депутатов в 2012-м году.

Однако решение стопорил премьер-министр Арсений Яценюк, который долгое время не пропускал представление через Кабмин, а по итогу внепланово вынес на рассмотрение Кабмина и назначил своего человека — Николая Бояркина.

Шевченко пытался и после этого добиться поставленных задач по "Нефтегаздобыче", но не преуспел из-за сопротивления Яценюка и Бояркина. По данным СМИ, Ахметов, к тому времени, выстроил сильную коммуникацию с Арсением Петровичем. Видимо благодаря этой "коммуникации", все атаки на "Нефтегаздобычу", которые шли от Шевченко, были отбиты.

В январе 2015-ого года Яценюк направил в Раду представление на увольнение Шевченко.

Тогда же по забавному стечению обстоятельств внезапно вскрылся эпизод, как министр Шевченко летал на частном самолете Онищенко в Европу в нерабочее время, что косвенно подтверждало связь министра с олигархом.

Тему подхватили СМИ, и скандал по итогу привел к отставке Шевченко.

"Что это все означало по понятиям Порошенко? Это означало, что у него не удалось забрать компанию через министерство. И эта история стала серьезной трещиной в отношении Порошенко и Яценюка, после он решил наехать на компанию Ахметова через Генпрокуратуру. А что было дальше вы знаете из новостей", — говорит Онищенко.

С марта 2015 по январь 2016 г. по инициативе Генеральной прокуратуры Украины на скважины, счета, акции ЧАО "Нефтегаздобыча", судами были наложены аресты и запреты на реализацию добытой продукции.

В ходе этой корпоративно-юридической войны лишился своего поста влиятельный глава Апелляционного суда города Киева Антон Чернушенко. Суд снял аресты со счетов "Нефтегазодобычи", после чего к Чернушенко пришли в гости люди из СБУ, устроили обыск, а сам судья был вынужден бежать за границу, где и записал несколько откровенных видеообращений о том, как на него давил президент.

В компании ДТЭК, которая владеет "Нефтегаздобычей", также говорят об арестах счетов.

"Аресты и запреты накладывались в рамках 2-х уголовных производств, возбужденных до вхождения компании ДТЭК в состав акционеров”, — уточнил “Стране” Максим Тимченко, генеральный директор компании ДТЭК.

На прямой вопрос "Страны" связывает ли менеджмент компании тогдашние проблемы с интересом президента Порошенко к компании, в ДТЭК ответили обтекаемо: слухи не комментируем, а победили в тот момент благодаря активным судебным и публичным действиям компании.

"Для защиты своих интересов ЧАО "Нефтегаздобыча" привлекла украинскую адвокатскую компанию "Юскутум" и международную юридическую фирму Baker & Makkenzie, - заявляет Тимченко. - Юристами было подано более 80 ходатайств о снятии арестов в украинские судебные инстанции. Проведено около 100 судебных заседаний. Направлен иск в Европейский суд по правам человека с требованием признать незаконными аресты активов компании и компенсировать нанесенные убытки. Направлены десятки обращений с просьбой вмешаться в ситуацию президенту Украины, председателю Верховной Рады, премьер-министру, министру юстиции, генеральному прокурору, народным депутатам".

"Президент с порога потребовал $200 млн."

"Вот только мало кто знает, чем все закончилось на самом деле, — продолжает Онищенко, — я хорошо понял президента. Он жадный и мстительный, но деньги для него дороже мести. Он боится, что кто-то из олигархов начнет финансировать оппозицию, поэтому ломает их через колено и обесточивает, либо же вешает на крючок, как Ахметова с его компанией".

По словам беглого олигарха, арест счетов компании в итоге вынудил Ахметова пойти на переговоры с Порошенко. "Президент с порога потребовал, чтобы тот заплатил $200 млн откупных. Ахметов был шокирован, поскольку старается строить прозрачную компанию по европейским стандартам и тут — такой барыжный прием. В нашем веке, на почве страстных разговоров о борьбе с коррупцией. Чем все закончилось мы вряд ли узнаем наверняка, однако спустя пару дней после того разговора, все аресты сняли и Генпрокуратура забыла про "Нафтогаздобычу", — говорит Онищенко.

В ДТЭК отрицают наличие политического фактора.

"Разблокирование деятельности ЧАО "Нефтегаздобыча" стало возможным исключительно благодаря активным судебным и публичным действиям компании, поддержке со стороны бизнес-омбудсмена, а также рассмотрению дел в рамках конвенции между Украиной и Нидерландами о защите инвестиций и рассмотрению в Европейском суде по правам человека", - говорится в ответе Максима Тимченко на запрос "Страны".

В Администрации президента традиционно отрицают все обвинения со стороны Александра Онищенко.

Остается, правда, во всей этой истории один вопрос - с часами какой марки заходил в кабинет к президенту Ринат Леонидович во время судьбоносных переговоров?

- має системний, часто інфраструктурний, бізнес, який так чи інакше пов’язаний з державним бюджетом, муніципальними бюджетами та залежить від стратегічних державних макроекономічних рішень;

- має великий за обсягом статок, що дозволяє йому серйозно впливати на економіку та політику цілої країни;

- корупційним чином фінансує свою фракцію чи парламентську групу для впливу на Парламент;

- корупційним чином фінансує свого міністра, міністрів чи їх заступників для лобіювання інтересів в Уряді;

- має корупційний вплив на судові органи країни або спроможність вирішувати проблеми в закордонних судах;

- має свої медіа (впливовий телеканал чи телеканали, радіостанції, газети, Інтернет-видання, а останнім часом навіть своїх блогерів та "тролів" для роботи в соціальних мережах);

- має свій мозковий центр (центри) для виконання робіт з креативними ознаками (рідше інтелектуального змісту);

- займається політичними інтригами, організовує платні загальнонаціональні та локальні громадські протести, час від часу підкуповує системно непрацюючих на нього політиків, експертів, журналістів, блогерів;

- періодично вирішує свої питання з Президентом, Прем’єр-міністром, Головою Верховної Ради (вхожий до них);

- влаштовує періодичні зустрічі (сходняки) з такими ж, як він сам, олігархами, потрапити на які можна лише за однієї умови - коли інші олігархи визнають тебе олігархом;

- відтак зневажливо ставиться до громади, експертів, корумпованих ним політиків та чиновників, повсякчас розглядаючи їх як біомасу або власну обслугу, вважаючи, що нема за що поважати людей, яких ти купив;

- знаходиться в публічній тіні, заперечує свій статус олігарха і в рідких інтерв’ю чи виступах намагається довести, що він корупційним чином на політику не впливає.

Потрібно також сказати про ще одну суттєву інтегральну ознаку, яка списана з російської дійсності, застосовувалася Кривавим Президентом, що майже став новим олігархом, а тепер застосовується олігархом-Президентом Порошенком. Отже ця ознака доволі прикметна для сучасної ситуації.

Це - концентрація олігархії в особі олігарха-Президента, який визначає олігархічну політику як державну політику, здійснює перерозподіл олігархічних активів на свою користь, допоки олігархи йому це дозволяють, та виступає міжолігархічним арбітром.
Читайте также: Гройсман прокоментував ситуацію з екс-головою Одеської митниці

Ноу-хау олігарха-Президента Порошенка полягає у декількох державно-олігархічних інноваціях, які малоосвічений Кривавий Президент навіть не додумався здійснити:

- для запобігання міжолігархічним конфліктам, які, як відомо, призводять до Майдану, олігархом-Президентом був укладений олігархічний консенсус між олігархами;

- цей олігархічний консенсус передбачає зосередження всієї політичної влади в руках олігарха-Президента, ослаблення ролі Парламенту (відсутність де-юре Коаліції і дія під диктатом олігарха-Президента), незаконно обраний Уряд з некомпетентним Прем’єр-міністром, який теж діє по команді олігарха-Президента;

- оскільки олігарх-Президент має те, чого не мав Кривавий Президент, - постійно підтримувану в актуальному режимі війну, - він здатен посилаючись на це та підбурюючи відповідні громадські настрої, здійснювати тиск на інших олігархів та досягати перерозподілу їх власності під прикриттям держави в своїх інтересах;

- до основних впливів на Парламент, Уряд, державний та муніципальні бюджети, нинішній олігарх-Президент додав вплив на НБУ та банківську політику, яка призвела до винищення українських банків на користь російських банків та до перерозподілу деяких олігархічних банків в державу власність (санації їх за державний кошт, а потім перепродаж тому, хто дасть найбільшу ціну, відкат від якої отримає в***айте хто);

- у відповідь на спробу створення приватних армій олігархами на тлі війни олігарх-Президент запровадив обмеження тих приватних армій, які контролюють його конкуренти, залишивши дієвими тільки ті приватні армії, які належать його прибічникам;

- концентрація медіа-ресурсів в руках або під безпосереднім впливом олігарха-Президента та заміна явної (персонально-змістовної) цензури на форматну цензуру на телебаченні, найм блогерів та "тролів" (так званих "порохоботів").

Це основні, саме характеризуючі ознаки, сучасного українського олігарха, найбільшим з яких сьогодні є олігарх-Президент Порошенко.

Президент Порошенко є сучасним олігархом, який не тільки має класичні риси, але здобув і нові, які роблять його вплив в Україні співмірним з впливом олігарха-Президента в Росії.

Чи добре це для України? На перший погляд, можна сказати, що для того, щоб здолати монстра, потрібен інший монстр. Але це не так? Тобто вбити дракона не може герой, який ще до вбивства не здатен опиратися драконовій суті. Тільки коли монстр долається чесним та гідним людом, у країни є позитивна перспектива жити без монстра. Інакше на місце одного монстра просто прийде інший монстр.

Чому Парламент надзвичайно олігархічний?

Давайте чітко і ясно сформулюємо, чому ж Парламент все-таки є олігархічний.

1. Ще в момент створення Фракції "Блок Петра Порошенка" було здійснено порушення принципу розподілу влад - Президент як протовиконавча (в Україні) влада має бути відділений від Парламенту як законодавчої влади. Тобто сама суть так званої Коаліції в докризовий час (осінь 2015 - весна 2016-го) та в післякризовий час (млява хронічна криза) лишалася олігархічною. Домінуючий вплив олігарха-Президента на Парламент це і є найбільш очевидна олігархізація Парламенту.

2. В нинішньому Парламенті де-юре (а у важливих питаннях навіть де-факто) відсутня Коаліція. Те, що українська громада закриває на це очі і не бажає переобирати Парламент під час війни, ніяк не змінює цього факту. Тобто на політичному рівні ми маємо незаконну корупційним чином підтримувану Коаліцію. Те, що олігархічні ЗМІ та безліч політиків на чолі з олігархом-Президентом нехтують факти записів Онищенка, викривальних матеріалів Лещенка та інших експертів та журналістів, ніяк не змінює факту, який відомий всій українській громаді - ми маємо ad-hoc створювану для важливих голосувань корупційну парламентську більшість саме тому, що не маємо де-юре і де-факто Коаліції.

3. Ми маємо незаконно, тобто з порушенням норм Регламенту обраний Уряд. Сам некомпетентний Прем’єр-міністр України є продуктом олігархічного консенсусу, який призвів до пам’ятного корупційного голосування в Парламенті за новий Уряд Гройсмана. Тобто в даному разі олігарху-Президенту став потрібен слабкий та некомпетентний в багатьох питаннях Прем’єр-міністр, яким було би легко управляти і з яким інші олігархи теж могли би домовитися. Ми маємо проолігархічний Уряд та проолігархічного Прем’єр-міністра.

Якщо ми не хочемо вірити в логіку, то давайте просто подивимося на кроки Уряду; 1) підняття тарифів в інтересах олігархів; 2) контрабанда вугілля з ДНР-ЛНР в інтересах олігархів; 3) підняття мінімальної заробітної плати просто перерозподілило гроші, які до олігархів потрапляли з однієї державної кишені (через субсидії), тепер потрапляють з іншої державної кишені (через сплату повних рахунків, бо зарплата тепер дозволяє не давати субсидії); 4) в тінь загнали більше 200 тисяч приватних підприємців, яких змусили платити так званий ЄСВ навіть коли немає заробітку. Експерти мабуть зможуть додати ще інші факти, але і цього досить.

4. Ми маємо боротьбу найбільшого олігарха (тобто олігарха-Президента), який посилюється, проти інших олігархів, які послаблюються (зокрема Ахметова). Саме цю боротьбу серед слабнучих олігархів, яка може призвести до розколу фракції Опоблоку, Прем’єр-міністр очевидно бажає видати за послаблення впливу олігархів на Парламент. Але це просто некомпетентне судження - бо замість декількох олігархів, на Парламент тепер впливає один Великий Олігарх. І це гірше для політичної системи країни, бо олігархічна конкуренція в Парламенті створювала хоч якусь видимість демократичного маневру для політичних сил на позиції громади.

5. Ми маємо в Парламенті та в навколопарламентській комунікації класичну ситуацію олігархічного медійно-дискурсивного диктату. Опозиція все більше і більше відлучається від телебачення. З’явилося нове явище в українській політичній комунікації, якого не було раніше - політичний тролінг. Це коли парламентська олігополія дозволяє собі не просто критикувати, а образливо знущатися над опозицією.

Тепер ми маємо не просто олігархічний вплив на Парламент, ми маємо в Парламенті олігархічний каток, який знищує всі громадські ініціативи, всю опозицію, всі нейтральні сили. Тобто ми маємо не олігархічний Парламент, яким він був за часів першого, другого чи третього Президента. Ми маємо олігополістичний Парламент, парламентську олігархічну монополію на владу, монополію монополій - парламентську олігополію.

Не сумніваюсь в тому, що більшу частину цього тексту нинішній Прем’єр-міністр просто не зрозуміє. Та й в розкаяння олігарха-Президента я не вірю. Не створюють таку монструозну політичну систему для того, аби на її вершині каятися.

Я також не вірю в пробудження активності нинішніх пасивних депутатів, які все бачать, багато чого розуміють, але думають, що нічого не можуть зробити.

Україна за крок від олігополістичної диктатури, яку безліч громадян просто не переживуть.

Ми, українська громада, бажаємо і далі це терпіти?

Розплата за нашу пасивність буде болюча, дуже болюча.

- Мы были лично знакомы с Виктором Викторовичем, но виделись последний раз еще до Нового года. Это достойный человек, легенда футбола и гордость нашего государства. Он был очень коммуникабельным, с ним было интересно разговаривать. Как человек он всегда вел себя достойно. Был семьянином, очень гордился родными людьми. Он полюбил наше село, жил здесь с семьей постоянно. Для нас это большая скорбь... Что касается обстоятельств, то мне ничего не известно. Единственное, я разговаривала с управляющим коттеджного городка "Рославичи", где жил Виктор Викторович, так он мне рассказал, что у него было кровоизлияние. Было две скорых медицинских помощи - киевские автомобили. Точной даты я вам не скажу, 20-е или 21-е. Кстати, его жена Галина - реаниматолог, а его теща имеет научное звание по медицине.

Охраняемый коттеджный городок расположен в стороне от самого села с одноименным названием.

Въезд на территорию - через шлагбаум.

Дом, где жил Виктор Чанов с семьей. Уютный двухэтажный коттедж не контрастирует с соседскими.

На месте (во время нашего визита) находилась следственно-оперативная группа Васильковского отдела полиции. Правоохранители ждали родственников, чтобы провести осмотр места происшествия. Комментировать что-либо журналистам полицейские отказались.

Однако "Обозревателю" удалось прояснить ситуацию при помощи собственных источников.

ЧТО ПРОИЗОШЛО В ДЕНЬ ТРАГЕДИИ

Информация российского издания о том, что экс-вратаря киевского "Динамо" Виктора Чанова жестоко избили за 3 недели до смерти, произвела эффект разорвавшейся бомбы. Однако этот слух сразу же опровергла невестка бывшего футболиста - Ирина Чанова. Тем не менее, версия убийства пошла "гулять" по СМИ.

Друг Чанова, экс-нападающий "Динамо" Виктор Хлус, рассказал СМИ, что "в час ночи, 20 января, Виктор, как сказала его жена Галя, вышел на кухню попить воды. В пятом часу утра на кухне его обнаружила теща. Вызвали скорую, в больнице Виктору сделали трепанацию черепа… Из комы он так и не вышел. Лучших нейрохирургов Киева подняли на ноги".

Похоже, что Хлус перепутал дату ЧП - не 20 января, а 21-е - иначе "выпадают" целые сутки. В киевскую Больницу скорой медицинской помощи (БСМП) Чанова привезли именно 21-го, по нашей информации - на машине скорой медицинской сети "Добробут". В то же время вызывает вопросы и то, что если жена Чанова знала точное время, когда Виктор пошел за водой (час ночи), то почему она не слышала звуков падения? И если его обнаружили в промежутке с 4 до 5 часов утра лежащим без сознания, почему в больницу он попал только в 10 часов?

Рославичи под Киевом

Чтобы доехать из Киева до коттеджного городка "Рославичи", автомобилю скорой помощи понадобилось бы, по нашим подсчетам, около 50 минут - зная дорогу. Если нет, то дольше. Дорога в Рославичи, осмотр пациента, дорога в Киев - при любых раскладах теряется минимум 2,5-3 часа. Когда именно и кто вызвал скорую помощь - пока что неизвестно.

О падении с высоты сообщили медики, доставившие Чанова в больницу скорой помощи. Об этом же говорится и в сообщении полиции об открытии уголовного производства по факту смерти легенды "Динамо".

В доме Чанова действительно есть лестница .

"Обозревателю" же стало известно, с каким именно диагнозом Виктор Чанов попал в БСМП. Это: открытая черепно-мозговая травма, ушиб головного мозга тяжелой степени, субдуральная гематома в лобно-височно-теменной области справа, мозговая гематома теменной области справа, множественные переломы костей основания черепа, транс-сагиттальный перелом теменной кости, височной и затылочной костей справа и слева, оторея слева, пневмоцефалия, субарахноидальное кровоизлияние, ушибы мягких тканей головы, синдром полиорганной недостаточности, острая дыхательная недостаточность 3-й степени, острая сердечно-сосудистая недостаточность 3-й степени, острая печеночно-почечная недостаточность 1-й степени, двусторонняя пневмония.

Также указано, что содержание спирта в крови Чанова - 0,83 промилле (по состоянию не ранее, чем в 10 утра. Какое содержание было за девять часов до этого - нам неизвестно).

Именно этот факт, судя по всему, и пытались скрыть из-за уважения к Чанову. Однако на фоне слухов об избиении в его машине, убийстве в доме и т.д. мы посчитали важным обнародовать данную информацию. В любом случае, Виктор Чанов останется в памяти болельщиков высочайшим профессионалом, отличным вратарем и тренером. ЛЕГЕНДОЙ.